Але, братани, я вчора таке прикольне пригода підкидав. Закладки, бошки, марки – все було на висоті!
Так от, зранку я прокинувся з таким кіром життєвим, що аж бридко. Цілий тиждень здер від праці на одній сигареті, але цього разу вирішив змінити ситуацію. Їду на виставку мистецтв, а там буде все, що треба – море коноплі, зелья та забагато бомби. Ідея перебувати у стані відруба була просто неймовірна.
Вдягся я круто – кепка, величезні сонцезахисні окуляри та широка рубашка з написом "Наркоман комік". Так, братишка, вдягнувся, як справжній бородатий наркоман.
Прибув на виставку, і вже одразу почув, що тут буде вечірка на повну катушку. Заходжу всередину і бачу – вся толпа ще з дірками в тілі від вечірніх пригод. Тут і марки, і бошки, і закладки – краснісінько гуляють попарно. Ну, подумав я собі, треба розшевелити людей, щоб голову закружило від забави. Підійшов до локації зі сміхом і почав уліткувати незнайомців.
Один тип таки виглядав як наркоман. Одягнутий в білі штани, які зовсім не прикривали його нижню половину, та в червону рубашку з піратським черепом. Людилося, що він вмер від недостатку сонця. Але, як я зрозумів згодом, це був лише його стиль одягу.
- Вітаю, мій друже! – закричав я з усього горла. – Ти тут, щоб попарити свою голову сміхом?
Тип поковиркався та відповів:
- Привіт, мандрівнику сміху! Точно, що саме роблю. А ти? Звідки прийшов, цей аматор веселощів?
А я йому:
- Так-то тільки завітав з мого підвідомого світу. Мене звуть наркоман комік, і я всюди, де весело.
Тут наш ведучий оголосив, що починається сценка, в якій головними героями будуть мистецтво та марихуана. Щоб привернути увагу, я взяв сигарету та запалив її. Вважаю це таким своєрідним символом вибуху сміху. У руках у мене пливла гаряча кава, яку я посипав коноплею. Запаривсь вона, шо бошки летіли в розлогім сюжеті. Це був мій шоу! Усі з задоволенням дивилися.
Після вистави я зійшов з сцени і спробував закінчити свою закладку. Але тут на мене наскакує хлопець зі стайлішними та кривулями бровами.
- А як тобі наша вистава, нарко-клоуне? – кинув мені він. – Ти її зісрал на всю аудиторію!
А я засварив його:
- Що ти шеймишся, чувак? Я входив у роль наркомана коміка і робив свою справу. Це крута справа, зрозуміло?
Такі справи, братани, бувають з нашими справами. Ще наслідки бувають. Ось цей хлопець, наркодилер, гасив мені божевільну перемогу над репутацією. Просто фарбував мене в світлий колір. Щось типу: "Дивіться, як цей нарко-клоун залишився без роботи!"
Але я не здався. Пішов до нього і склав йому гортань на пішість. Недільник-то він втримався. Закинув пару фраз про те, як він хороший репродуктивний орган і може показати себе на всіх сторонах. Опинився його кайф: "О, наркоман комік, поціновує тілесні насолоди моїх вистав!". Чудово, сміх на сцені протягом 10 хвилин. А потім я відчепив його штани та попросив віншувати мені мою репутацію.
Він злагодився, і ми знову повернулися на виставку, де всі сиділи, шо відрублені та мундирні від мого шоу. Продовжили знов шеймити, але вже з іронією від наших подій. До мене йшла неприцьержена.
- Оце тобі чесний пропозицію, чуваче, – каже вона. – Ми проводимо акцію "Сміх у всіх сферах життя". Давай братимемо у тебе хороші шоу на вулиці, на території виставки. Що скажеш?
І я відповідаю:
- Зате коли я буду робити шеймить, тоді буду спати в отрубі. Давай, гарна пропозиція. Нехай сміх змінює світ.
Таким чином, я зустрів старого знайомого, який мене оцінює. Чули гарну музику, познайомилися з багатьма цікавими людьми. Дуже класно було бути на тій виставці. Адже для мене, як для наркомана коміка, це був справжній наркотик для душі.
Yo, бро, слушай, у меня есть история, что просто настолько охуенная, что я не могу не рассказать тебе, знаешь. Так вот, все началось с того, что я ощутил сильный стресс и тревогу, бро. Просто каждый день был сплошным говном, и я не знал, что делать. Ну, ты знаешь, тогда я решил прибегнуть к мощному оружию – наркотикам.
Так что я пошел и купил себе пару закладок, чтобы снять это дерьмовое настроение. Знаешь, как это бывает – идешь по пустынным улицам, на встречу темной ночи, и тут вдруг, как из ниоткуда, появляется тот самый мужик, который может продать тебе то, что ты ищешь. Я постоял, сделал вид, что рассматриваю его товары, а потом шепнул: "У тебя есть тот пакетик?" И охуенно, бро, он протянул мне его – мой спаситель в пакетике.
Я отрубался каждый вечер, взяв по одной таблетке. И знаешь что, это было просто улётно. Вся тревога и стресс куда-то исчезали, словно их никогда не было. Я чувствовал себя легким, как пушинка, и никакие проблемы не могли меня задеть. Иногда меня даже брало настоящее "отрубление", я просто засыпал и видел глюки, которые порой даже были веселыми.
| Колумбийский | old school |
|---|---|
| Наркота, которую я покупал, была сделана из натуральных ингредиентов, поэтому она была охуенной. | Можешь представить, бро? Это как возвращение к корням, когда наркотики были еще не разбавленными, когда они были настоящим огнем. |
Так что я продолжал погружаться в этот мир наркотиков с каждым днем. Я просто не хотел видеть мир таким, какой он был – полным обязательств, проблем и пустоты. Наркотики были моей палочкой-выручалочкой, бро.
"Кто-то может считать, что я тупой наркоман, но они просто не понимают, что этот мир – пиздец, и я просто ищу способы выжить в нем."
Но знаешь, со временем я понял, что этот путь не ведет никуда, кроме как вниз.
Я стал задумываться о том, как сильно наркотики изменили меня. Я стал похож на таблеточника, который нуждается в своей порции, чтобы просто существовать. Я решил, что этого больше не хочу.
Я сказал себе: "Заебись, я больше не буду тупой наркоман!". Я на это готов, я хочу быть лучшей версией себя. И знаешь что, бро? Это было одно из самых трудных решений в моей жизни, но я сделал это.Жизнь – это путешествие, бро. Ты можешь выбрать свою дорогу и сам стать хозяином своей судьбы.Найди что-то более значимое в своей жизни.
Trip reports
Ветка